Тільки в Росії щороку проводиться понад півмільйона операцій з видалення апендикса. Запалення червоподібного відростка сліпої кишки може в будь-який момент наздогнати як дорослих, так і дітей, як чоловіків, так і жінок - у апендициту немає особливого переваги за статтю та віком.
Більш часто симптоми апендициту проявляються у дорослих і дітей віком від 10 до 35 років, але і в іншому віці апендицит не рідкість. Виняток, мабуть, становлять лише діти до 2х років.
Що ж стосується небезпеки, то тут краще звернемося до цифр - смертність від цього захворювання за різними даними становить від 0,1 до 0,3 відсотків. Багато це чи мало, вирішуйте самі. Я ж поки постараюся докладно описати перші ознаки апендициту.
Більшість смертельних випадків від запалення червоподібного відростка пов'язано з ускладненнями внаслідок несвоєчасного звернення до лікаря!
Апендицит: симптоми та ознаки у дорослих
Якщо хтось ще не знає, з якого боку знаходиться апендикс, то нагадую - справа внизу живота. Саме біль в цій області (по-науковому вона називається «права клубова область») є головною ознакою запалення.
Зазвичай все відбувається таким чином: спершу біль з'являється в епігастральній ділянці або біля пупка, а через деякий час (від 1 години до 12 - у всіх по-різному) вона локалізується праворуч.
Буває й так, що біль відразу ж з'являється в клубової області. Більше того, область больових відчуттів залежить від розташування апендикса в черевній порожнині. Він може бути вище або нижче, а також може займати різні положення щодо сліпої кишки:
- а - медіальне;
- б - спадний;
- в - висхідне позаду сліпої кишки;
- г - висхідний попереду сліпої кишки.
Найбільші проблеми для діагностування створює положення «в». У цьому випадку біль віддає в поперек, а при натисканні на живіт хворобливих відчуттів може і не виникати. У зв'язку з цим недосвідчений лікар може з запізненням поставити правильний діагноз.
Що характерно для болю при апендициті:
- має постійний характер;
- посилюється при кашлі;
- локалізується в правій області, не поширюється;
- зменшується при положенні на правому боці.
Які ще ознаки супроводжують апендицит:
- нудота і блювота (нечастая, можливо однократна);
- підвищення температури до 37,5-38 градусів;
- слабкість, млявість;
- підвищення ЧСС до 90-100 ударів на хвилину;
- стілець може затримуватися, рідше спостерігається послаблення.
Апендицит: симптоми та ознаки у дітей
Ознаки запалення у дітей шкільного віку нічим не відрізняються від вищеописаних, основним симптомом є біль у правій області. А от встановити правильний діагноз у дитини раннього віку буває не просто.
Звертати увагу в такому випадку доводиться на непрямі ознаки: дитина не йде на контакт, вередує, у нього порушується сон і проявляється загальна млявість. Блювота у випадку з дитиною зазвичай відбувається багаторазово, а температура підвищується до 38,0-39,0 градусів.
Подібні симптоми можуть бути пов'язані і з іншими захворюваннями органів черевної порожнини або ШКТ, тому звернення до лікаря є необхідністю.
Причини апендициту
На сьогоднішній день немає одностайної думки з приводу причин, що призводять до запалення червоподібного відростка. Найбільш часто причиною апендициту називають закупорку просвіту апендикса, тобто місця з'єднання відростка з кишечником.
У свою чергу причиною закупорки можуть стати:
- калові камені;
- чужорідне тіло (кісточки фруктів, деталі іграшок);
- гельмінти (рідко).
Іншою причиною запалення називають інфекції: ангіну, запалення легенів і навіть карієс. Інфекції через кров потрапляють в червоподібний відросток і стають причиною його запалення.
Що робити, якщо ви запідозрили апендицит?
Ознаки апендициту у дорослих або дітей - це дуже вагома причина викликати лікаря. Сміливо набирайте номер швидкої допомоги і чекайте приїзду медиків. Ваше головне завдання - не нашкодити!
Що не можна робити при апендициті:
- прикладати грілку до живота, приймати ванну (тепло може провокувати розрив апендикса);
- приймати знеболюючі препарати, в тому числі наркотичні (морфін, бутофанол);
- приймати проносні;
Увага! Стихання болю - не причина відмовлятися від виклику лікаря. Біль може зменшитися через відмирання нервів апендикса, що відбувається в результаті гангренозного запалення.
Чи можна визначити апендицит на УЗД?
Ультразвукове дослідження не може з точністю встановити апендицит, але за рядом ознак доктор може зробити припущення про запалення (наявність вільної рідини, відсутність перистальтики).
Набагато більш інформативним дослідженням є лапароскопія. У черевну порожнину під місцевим наркозом вводиться апарат, оснащений відеокамерою і відбувається повний огляд апендикса. Така операція майже безболісна і залишає зовсім невеликий шрам.
Чи можна вилікувати апендицит без операції?
Ні, ознаки апендициту є показанням до екстреного хірургічного втручання. Сьогодні технічні можливості дозволяють провести апендектомію, не залишаючи великого і хворобливого шраму.
Така операція називається лапароскопічна апендектомія, для її проведення хірургу необхідно зробити всього 3 невеликих проколи в черевній порожнині.
Більше того, медицина не зупиняється на досягнутому, і сьогодні видалення апендикса можна провести взагалі без розрізів шкіри! Хірургічні інструменти вводяться в черевну порожнину через розрізи у внутрішніх органах, наприклад у стінці шлунка.
Перевагами таких операцій є:
- відсутність шрамів на тілі;
- скорочення термінів реабілітації;
- зменшення больових відчуттів після операції.
Правда поки такі операції проводяться лише експериментально, але в майбутньому прогнозується їх поширення.
Але не всі поділяють категоричну думку про необхідність операції. Британські вчені стверджують, що вилікувати апендицит можна антибіотиками. Їх дослідження говорять про те, що в 65% випадків оперативного втручання можна уникнути, достатньо лише прийому таблеток.
Нагадаю, що раннє дослідники з Великобританії здійснювали й інші важливі відкриття, зокрема вони довели, що:
- ангели не здатні літати;
- міні-спідниці продовжують життя;
- матерная мова знімає больові відчуття.
Вирішуйте самі, чи варто довіряти подібним дослідженням
Підіб'ємо підсумок
Перші симптоми апендициту у дорослих і дітей:
- біль у правої клубової області;
- підвищення температури;
- нудота, блювання;
- слабкість.
Що потрібно робити: