В недалекому майбутньому вчені навчаться відновлювати сітківку, адже якщо обробити її гангліозних клітини спеціальною речовиною, вони «навчаться» відчувати світло, як справжні фоторецептори.
З віком або внаслідок деяких хвороб фоторецептори людського ока, так звані палички і колбочки, мають властивість псуватися і відмирати. Процес цей практично незворотній, а все, що можна зробити - по можливості його загальмувати. Про відновлення зору в цьому випадку мова вже не йде, адже рецептори гинуть безповоротно.
Однак останні успіхи вчених змушують повірити, що сліпота, викликана загибеллю клітин сітківки, в недалекому майбутньому буде переможена. Причому наука рухається до вирішення даної проблеми у двох напрямках: з одного боку, це вже успішно застосовуються нейроелектронние протези сітківки, а з іншого боку - стовбурові клітини, які здатні перетворюватися в нові фоторецептори.
Метод зі стовбуровими клітинами поки тільки на стадії розробки, проте, вже отримані результати вселяють надії: ці клітини прекрасно приживаються і навіть дозволяють трохи покращувати зреніе.Правда, вченим відомий і третій шлях - змусити інші клітини сітківки почати відчувати світло. Пі цьому варто сказати, що видове різноманіття клітин в сітчастої оболонці досить велике, і фоточутливі рецептори є тільки її частиною.
Якийсь час назад Річарду Краймеру з Каліфорнійського університету (Берклі, США) прийшла в голову думка навчити відчувати світло і гангліонарні клітини. Такі клітини сітківки зайняті передачею сигналів від фоторецепторів далі, безпосередньо в мозок, проте самі вони світло не відчувають.
Не так давно дослідникам вдалося знайти якусь речовину, котрий робив гангліонарні клітини в сітківці чутливими до світла - правда, лише до ультрафіолетового. І ось нова публікація в Neuron, де пан Краймер повідомляє, що йому з колегами виявилося під силу змусити гангліонарні клітини налаштуватися на звичайний білий світ. Введення в око сліпим пацюкам речовини, званого DENAQ, дало довгоочікувані результати - гризуни почали реагувати на світло, практично так само, як їх зрячі побратими. Правда, автори роботи пояснюють, що поки неясно, чи бачать ці щури навколишній світ з усіма подробицями або просто розрізняють світло і темряву.
Важливо, що дана речовина абсолютно не шкодить здоровим фоторецепторам, і в перспективі його можна буде використовувати навіть при частковому пошкодженні сітківки, не побоюючись побічних ефектів. А втім, навіть до клінічних випробувань методу поки дуже далеко. Ще тільки належить з'ясувати найголовніше - чи стане взагалі працювати даний метод в оці у людини.